ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ
ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТI
Підготовка сучасних конкурентоспроможних фахівців, які здатні бути ефективними в подальшій професійній діяльності завжди є в центрі уваги системи вищої освіти. Успішність професійної діяльності майбутніх спеціалістів визначається рівнем їхньої професійної компетенції, готовності виконувати професійній завдання.
Разом з тим, успіх професійної діяльності залежить не тільки від набутих знань, вмінь за фахом, але й від уміння майбутніх спеціалістів бути ефективними в міжособистісних відносинах, умінь створювати середовище сприятливе не тільки для власної самореалізації, але й створення умов для партнерських відносин між усіма учасниками процесу комунікації з орієнтацією на діалогічність, повагу до думки іншого/її.
Отже, актуальність статті зумовлена сучасним запитом на підготовку компетентних фахівців, вільних від стереотипів та упереджень щодо ролі чоловіка і жінки, орієнтованих не тільки на розкриття власних індивідуальних характеристик, самореалізацію, але й на ефективне міжособистісне спілкування в майбутній професійній діяльності.
Незважаючи на достатньо активне просування ідей гендерної ідеології, а саме ідеї гендерної рівності, гендерно-чутливих моделей поведінки в систему вищої освіти, питання щодо їх дотримання та імплементації залишається актуальним.
Метою статті є опис практики викладання іноземної мови для студентів університету з точки зору гендерного підходу.
Дисципліна «Іноземна мова професійно-комунікативної спрямованості» входить до переліку обов’язкових дисциплін. Більшість практичних занять присвячена усному мовленню, яке поділяється на монологічне та діалогічне. Таким чином, під час практичних занять з’являється можливість використання іноземної мови для обговорення гендерно орієнтованого навчального матеріалу під час студентських дискусій, доповідей тощо. З метою успішного поєднання поставлених завдань (оволодіння студентами іноземною мовою і ознайомлення з гендерною ідеологією) необхідно дотримуватися основних вимог. Серед таких вимог, ми вважаємо, наближеність навчального матеріалу до реальних життєвих ситуацій (real-life situation), його цікавість, представлення та завдання, які студенти отримують з метою актуалізації отриманих знань. Разом з тим, успішність засвоєння гендерного компоненту та ефективність сприйняття гендерних ідей студентами залежить, не тільки від гендерних знань, які викладач/ка має, але й від особистісних якостей педагога, умінь представити ідею гендерної рівності як умову для успішної самореалізації особистості та ефективного міжособистісного спілкування. Практичний досвід інтеграції гендерного компоненту в зміст навчального матеріалу з іноземної мови засвідчив необхідність чутливого висвітлення гендерних проблем під час практичних занять, адже сучасні студенти мають свій власний досвід гендерної соціалізації.
Саме тому, одним із головних принципів тут стає принцип добровільності, адже теми, які іноді пропонуються студентам для обговорення, можуть викликати в них неприємні відчуття, небажання відповідати на поставлені запитання, адже вони можуть торкатися їхнього приватного життя. Так, наприклад, теми, які пов’язані з презентацією себе та своєї родини, повинні передбачати наголос на особистісних досягненнях студентів, більш ніж обговорення батьків або родичів. Адже, по-перше, це важливо для визнання студентами своєї унікальності, а по-друге, це допоможе тим студентам, які не мають батьків, або батьки розлучені.
В контексті цієї теми, студенти мають можливість ознайомитися з різними видами сімей (nuclear family, extended family, single parent family) та виконати завдання у формі рольової гри. Рольова гра вважається одним із найважливіших активних методів навчання іноземним мовам. У той же час, саме рольова гра надає можливість студентам не тільки засвоїти іноземний лексичний матеріал, але й спонукає студентів до творчості, вільного вибору способів вирішення рольової ситуації, обґрунтування та розуміння доцільності такого вибору, адже студенти – юнаки та дівчата, незважаючи на умовність ігрової ситуації, діють реально, намагаючись спрогнозувати свою поведінку. Цікавим досвідом, на нашу думку, можуть стати завдання, розроблені за принципом case-study. Завдання на аналіз та знаходження шляхів вирішення представлених гендерних ситуацій для студентів спеціальностей «соціальна педагогіка» та «соціальна робота» виступатимуть як професійно-орієнтовані навчальні техніки. Розв’язання проблемних ситуацій, участь у їх емпатійному аналізі сприятиме, на нашу думку, формуванню у студентів уміння використовувати гендерні знання не тільки в професійній, а й в інших сферах суспільства; розуміння гендерної ідентичності іншої людини тощо. Разом з тим, сам процес підготовки студентів до обговорення ситуацій повинен передбачати самостійний пошук необхідних гендерних знань, намагання провести гендерний аналіз існуючих стереотипів, упереджень щодо ролі чоловіка та жінки в суспільстві, які студенти повинні представити під час обговорення шляхів вирішення ситуацій гендерної нерівності.
Отже, досвід використання гендерного компоненту під час викладання іноземної мови в університеті засвідчив важливість використання мови як інструменту для формування не тільки професійно-спрямованої іншомовної компетентності, а й формування гендерних норм поведінки: уникнення гендерних упереджень та стереотипів; чутливість у міжособистісних та міжстатевих відносинах; дотримання ідеї гендерної рівності; орієнтація на співпрацю в майбутній професійній діяльності.
О. І. Васильченко
Запорізький національний університет
2018
