Людина, якій пощастило, - це людина, котра зробила те, що інші лише збиралися зробити.                                                                                               Жюль Ренар, французький письменникA.St.Rud (Mariupol, Ukraine) postgraduate St, Master of Management and Management of Educational Institutions 

Zaporizhzhya National University 

Integration of the gender approach to the formation of professional gender competence in future manager(s) and manager(s) of modern education 

The person who is fortunate is a person who did what other people were only going to do.                                                                                                                Jules Renard, French writer 

              Сьогодні в сучасній Україні можна спостерігати за трансформаціями системи вищої освіти у якій відбуваються та поступово впроваджуються нові методи і форми навчання. Концепції майбутньої освіти та програма розвитку освіти в Україні на 2015-2025 рр., націлені на підвищення якості національної освіти відповідно до світових освітніх стандартів.

    Міжнародна тенденція розвитку ґендерної освіти стимулює вітчизняну вищу школу до впровадження ґендерного підходу та формування ґендерної компетентності у майбутнього менеджера, в ході його професійної підготовки у ВНЗ. Проте, цьому перешкоджає недостатня розробленість відповідних ґендерно-теоретичних моделей, що відповідають умовам життя суспільства, які динамічно міняються до потреб сучасної практики і управління освітою [Мухаметзянова , 2013, 4].

    Аналіз стратегічних і нормативних документів, що визначають напрями розвитку сучасної професійної освіти, дозволяє стверджувати те, що одним із засадничих і перспективних підходів до його структуризації – є ґендерно-компетентністний підхід у рамках якого, якість результату професійної підготовки фахівця – це відповідність у професійній підготовленості сучасного суспільства, яка розглядається скрізь поняття професійна компетентність. Професійна компетентність менеджера визначається, як багатофакторне явище, яке включає систему знань і умінь у майбутнього менеджера, його ціннісні орієнтації, мотиви діяльності, інтегровані показники культури (мова, стиль, спілкування, відношення до себе та до суміжних галузей).

      У рамках ґендерно-компетентного підходу в професійній підготовці сучасного менеджера актуальними – є наступні проблеми: 

i)-схильність чоловіків і жінок до різноманітних професій; 

ii)-сучасні вимоги до професії чоловіків і жінок; 

iii)-стать і професійна кар'єра; 

iiii)-ґендерні особливості задоволеності працею; 

iiiii)-ділові і особові якості та уміння жінок-менеджерів і чоловіків-менеджерів; 

iiiiii)-чоловіки і жінки у бізнесі; 

iiiiiii)-особливості професійної мотивації чоловіків і жінок; 

iiiiiiii)-проблема лідерства чоловіків і жінок; 

iiiiiiiii)-жінки-керівники і чоловіки-керівники; 

iiiiiiiiii)-стилі керівництва, які властиві чоловікам-менеджерам і жінкам-менеджерам; 

iiiiiiiiiii)-чоловіки і жінки в політиці і ін. [Загайнов , 2007, 2].

               В умовах виражених змін ґендерної стратифікації суспільства, ґендерний чинник – є найважливішою складовою будь-якого вагомого аналізу у галузях економїчно-ґуманітарних наук, який не є (ноу-хау), а є сучасною складовою формування у компетентнiй людині, що може претендувати сьогодні, на об'єктивність, актуальнiсть та науковість. 

               У науково-педагогічній літературі "ґендерна компетентність" особи розглядається: 

-I. Кльоціною – з точки зору наявної соціальної нерівності чоловіків і жінок, як "характеристика, яка дозволяє особі не бути суб'єктом або об'єктом ситуацій ґендерної нерівності, та дає можливість помічати такі ситуації у своєму житті; протистояти сексизму, дискримінаційним впливам; самим не створювати ситуації ґендерної нерівності" [Кльоцiна, 2007, 3, с. 60-65]; 

-О. Нежинською – як "сукупність знань, умінь, навичок, які зумовлюють взаємодію з особами різної статі на принципах ґендерної рівності – це є опосередкованим скрізь індивідуально-психологічні ґендерні характеристики (маскулинність/фемінність, ґендерну ідентичність, ґендерну роль, ґендерні установки і стереотипи), які виявляються в повсякденному житті, спілкуванні і поведінці з особами різної статі " [Нежинська , 2011, 5]; 

-М. Радзивіловою – як "динамічне утворення особи (студента / фахівця), яка включає пояснення про призначення чоловіків і жінок в суспільстві, особливості чоловічої і жіночої індивідуальності, концепції ґендерного – Я, знання про ґендерні особливості суб'єктів педагогічного впливу; ціннісне відношення до представників різної статі і їх взаємодія" [ Радзивiлова 2006, 16, с. 6]; 

-Т. Грабовськой –  як "процес спрямованих і спонтанних впливів на особу, який допомагає засвоїти знання про ґендерні норми, правила поведінки і настанови, відповідно до культурних уявлень, та до ролі, положення і призначення представників різних індивідів в суспільстві, яка сприяє становленню повноцінних членів громадського життя, впровадження в сталу систему ґендерних ролей" [Грабовська, 1999, 1]. 

У приведених трактуваннях поняття "ґендерна компетентність"– є основа, яка складає знання і уміння у ґендерній парадигмі, що характеризує теоретичну і практичну готовність сучасної особи діяти на принципах ґендерного підходу та ґендерного паритету.

             Спираючись на майбутню стратегію модернізації змісту освіти України, ми можемо віднести "ґендерну компетентність" до числа ключових (рудиментних) компетентностей, оскільки вона має такі характеристики – як багатофункціональність, міждисциплінарність, багатовимірність, та включає різні особові якості, інтелектуальні здібності, комунікативні уміння менеджера, пов'язані з його ґендерною культурою, та знаннями.

Ґендерна компетентність визначається нами і як (chief, головна) компетентність менеджера освіти, та сукупність засвоєних ним знань про суть ґендерного підходу в освіті, умінь здійснювати ґендерну стратегію в організації педагогічного процесу і досвіду, використання ґендерних знань і умінь в якості основи ґендерної взаємодії, в умовах освітньої системи.

             У структурі ґендерної компетентності менеджера освіти потрібно виділяти три складові:

i)– мотиваційно-ціннісний компонент, який включає усвідомлення майбутнього менеджера до власної ґендерної ролі у рамках педагогічно-управлінської діяльності, формування індивідуального ґендерного стилю поведінки, вироблення продуктивної стратегії і тактики поведінки в подоланні традиційних ґендерних стереотипів і упереджень; 

ii)– коґнітивний компонент, як систему засвоєних знань про суть реалізації ґендерного підходу в освіті та умінь здійснювати ґендерну стратегію в організації педагогічно-управлінського процессу; 

iii)– поведінковий компонент, що характеризує реальну поведінку майбутнього менежера в умовах ґендерної взаємодії, як міру оволодіння їм ґнучкими прийомами ґендерної схематизації і прогнозування ґендерно-психологичного ефекту. 

Також усвідомлення протиріччя між – об'єктивною потребою ґендерного підходу та формуванням ґендерної компетентності магістрантів педагогічних та гуманітарних ВНЗ, та недостатньою розробленістю її методологічних, змістовних і технологічних основ, -що диктує необхідність подальшої та удосконаленої  розробки моделі, яка б відбивала істотні ознаки об'єкту що вивчається.

              До числа принципів формування ґендерної компетентності менеджера освіти, що визначають ефективність функціонування ширшої системи, можуть бути віднесені: 

i)-принцип ґуманістичної спрямованості ґендерної підготовки менеджера; 

ii)-принцип диференціації змісту і організації у формуванні ґендерної компетентності на основі обліку ґендерних особливостей навчання; 

iii)-принцип міждисциплінарної інтеграції змісту і технологій у формуванні ґендерної компетентності майбутнього менеджера; 

iiii)-принцип відповідності, як  технологію ґендерної освіти та як, закономірність професійного становлення особи у сучасному просторі, а у формуванні ґендерного компонента в змісті сучасної педагогічної освіти, визначають два основні підходи-принципи: мультидисциплінарний та міждисциплінарний, чи ( iнтердисциплінарний). 

             У зв'язку з реалізацією та потребою вивчення ґендерного підходу в освiтi, потрібно розробляти ґендернi спец курси. В якості його вивчення подібні спец курси можуть іменуватися  – як "Ґендерні основи і менеджмент (Gender Bases & MGT)", "Ґендерні основи і управління (Gender Bases & Dept.)", "Основи ґендеру (Gender Bases)" та ін., що вказує на його прикладу значенність. 

  У змісті спец. курсу, може бути інтегровано сучасний стан до реалізації ґендерного підходу в освіті та менеджменті, розглянуті основні категорії ґендерної психології і педагогіки, встановлені взаємозв'язки між компонентами професійної і ґендерної культури сучасного педагога, менеджера - керівника.

  Відбір технологічної складової процесу до ФГК майбутньго менеджера потрібно здійснювати у рамках контекстного підходу, який включав би – як традиційні так і інноваційні технології професійної ґендерної підготовки сучасних менеджерів освіти: бінарні і проблемні лекції, семінари-дискусії, тренінги ґендерної компетентності, різні види бізнес-ігрових, управлінських технологій, зайняття з використанням методики (case – study) та методу проектів, самостійна робота з урахуванням ґендерного контексту, та сучасну теорію-методику до самостійного пошук-дослідження студентами ґендерних феноменiв i новацiй,  в освiтi та менеджментi.

     Отже, дослiдження теоретичної моделі до ФГК менеджера, дозволив виділити основні педагогічні умови, що забезпечуть ефективність цього процесу.

         До їх числа  можуть бути віднесені: 

i)-інтеграція ґендерних знань в зміст сучасної професійної підготовки сучасного менеджера освіти, як у рамках інваріантної так і варіативної частини блоку психолого-педагогічних дисциплін; 

ii)-облік ґендерних особливостей студентів-магістрантів в організації педагогічного процесу, формування у майбутніх менеджерів освіти усвідомлення власної ґендерної ролі та індивідуального ґендерно-психологичного стилю поведінки у рамках педагогічної діяльності; 

iii)-розробка процесуально-технологічної складової до реалізації ґендерного підходу у педагогічно-управлінську практику; 

iiii)-організація моніторингу ґендерної компетентності студентів-магістрантів педагогічних та гуманітарних ВНЗ – якi обґруновують та формують сучасну професійну модель успiшної ґендерної компетентності – майбутнього менеджера освіти.

            Перспективу подальшого дослідження вбачаємо, у вивченні закономірностей та фундаментально-тенденційного формування у майбутніх менеджерів вищіх педагогічних та ґуманітарних вузів, більш вагомих ґендерно-професійних компетентностей особистості зокрема, 

– ґендерної толерантності, ґендерної чутливости та ґендерної професійно-психологичної компетентності (ГППК) до здійснення i впровадження ґендерних знань, умінь та навичок в управлінський процесс.

Розробку сучасного моделювання особистості менеджера – менеджера-психолога-ґендеролога зокрема, 

– як викладачів-управлінців ґендерних дисциплін. Впровадження сучасних тенденцій  ґендерної просвіти, інтеграцію в освіту результатів особистих і існуючих досліджувань теорії, та практиці європейського менеджменту.

Література

 1. Грабовська Т. О. Шляхи гуманізації відносин педагогів с учнями / Т. О. Грабовська // Навчально-методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату в шкільному колективі. – К. : МАУП, 1999. – 134 с.

2. Загайнов И. А. Формирование ґендерной компетенции педагога в процессе профессиональной подготовки : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / И. А. Загайнов. – Йошкар-Ола, 2007. – 23 с.

3. Клецина И. С. Развитие ґендерной компетентности государственных муниципальных служащих в процессе ґендерного образования ~ / И. С. Клецина / // Женщина в российском обществе : рос. науч. журн. – 2007. – № 3 (44). – С. 60–65

4. Мухаметзянова Ф.Ш., Шайхутдинова Г.А. Инновационные технологии в подготовке педагогов профессионального обучения / Ф.Ш. Мухаметзянова, Г.А. Шайхутдинова // Дидактика профессиональной школы: сборник статей. - Казань, 2013. - С. 30-37.

5. Нежинська О. О. Психологічні умови формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів : автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. О. Нежинська ; Ун-т менеджменту освіти. – К. : ДВНЗ «УМО», 2011. – 20 с.

6. Радзивилова М. А. Структура ґендерной компетентности педагога / М. А. Радзивилова // Пед. образование. – 2009. – №9. – С. 5.

7. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар'єра працівників освітніх організацій: ґендерні аспекти : навч. посіб. для студентів ВНЗ та слухачів ін-тів після диплом. освіти / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т. В. Зайчикової. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К. : Міленіум, 2006. – 368 с.

A.St.Rud (Mariupol, Ukraine) postgraduate St, Master of Management and Management of Educational Institutions