ЗАПОРIЗЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
ҐЕНДЕРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ
ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ: ДОСВІД І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 11 травня 2018 року
Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of Educational Activities. Head of the Center for Gender Education of the Faculty of Social Pedagogy and Psychology -
Tatyana Golovanova
Доцент кафедри педагогіки і психології освітньої діяльності. Керівник Центру ґендерної освіти факультету соціальної педагогіки та психології -
Тетяна Голованова
Актуальність дослідження
обумовлена об’єктивною потребою українського суспільства в інноваційних перетвореннях у національній системі вищої освіти в контексті подолання будь-яких форм дискримінації особистості за ознакою статі. Ця проблема привертає увагу і політиків, і науковців, оскільки склалась об’єктивна суперечність між вимогами до якостей фахівців та існуючим стилем стереотипного мислення щодо впровадження ґендерного знання в державні стандарти вищої освіти.
В дослідженнях обґрунтована ґендерна компетенція педагога (І.Мунтян, 2005; В.Ковтун, 2011);
досліджено теоретико-методологічні засади ґендерної освіти та виховання учнівської молоді (Т. Дороніна, 2011);
висвітлено, напрями роботи ЗВО з формування ґендерно-чутливого середовища та ґендерно-відповідальної поведінки (Н. Світайло, 2013);
розглянуто психологічні умови формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (О. Бондарчук, О. Нежинська, 2014);
виявлено та обґрунтовано умови, що забезпечують впровадження ґендерних підходів у систему післядипломної педагогічної освіти (Л. Юда, 2015).
Результати теоретичних досліджень і освітньої практики засвідчують, що незважаючи на достатнє вивчення питань формування ґендерної рівності в освіті, досі не затверджена спеціалізація
«Формування ґендерної компетентності магістрів освітніх, педагогічних наук».
актуалізувати питання формування ґендерної компетентності магістрів освітніх, педагогічних наук як комплексної проблеми у процесі підготовки майбутніх педагогів вищої школи. З цього приводу нами були висловлені міркування, які дають змогу зрозуміти деякі чинники, що актуалізують проблему. Це, перш за все, інтегрування України в європейську спільноту та європейський освітній простір.
На конференції у Бергені (Берген, 2005) Україну було прийнято повноправним членом Болонської співдружності. Реалізація компетентнісного підходу стала провідним напрямом модернізації вищої освіти у контексті Болонського процесу та міжнародного Проекту Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING).
Сьогодні особливо актуальним є забезпечення якості освіти. Але формування особистості фахівця потребує розглядати якість вищої освіти з позицій не лише нормативних положень, а й людської гідності викладача вищої школи. Людську гідність неможливо розглядати без поваги до ґендерного чинника, ґендерної справедливості, ґендерної ідентичності людини, недискримінації та ненасильства у відношенні до людини.
По-друге, не зважаючи на те, що ґендерна ідентичність здобувачів вищої освіти вже сформована, в процесі професійного навчання відбувається вторинна соціалізація, суттєвий моментом соціалізації особистості є розвиток соціальної активності особистості.
Залежно від того, яким змістом наповнені навчальні програми, які форми викладання використовуються в процесі професійної підготовки, які рефлексії мають викладачі з приводу того, що вони викладають, яким чином вони це викладають, з якою метою йдеться це викладання, залежить вплив на формування соціальної активності особистості та актуалізує проблему формування ґендерних компетентностей магістрів – педагогів вищої школи, студентів.
Діяльність викладачів Запорізького національного університету, центру Гендерної освіти в напрямку ґендерної рівності спрямована перш за все на створення програм курсів з ґендерної проблематики та на просвітницьку діяльність у соціальному партнерстві з громадськими організаціями та владою.
Але ґендерна освіта сьогодні – це не лише запровадження навчальних курсів та проведення просвітницької діяльності з ґендерної проблематики.
Новим Законом України «Про освіту» передбачена норма про обов'язковість здобуття учнями ґендерної компетентності – здатності усвідомлювати рівні права і можливості.
15 грудня 20017 року на базі Центру ґендерної освіти Криворізького державного педагогічного університету та Центру ґендерної освіти Запорізького національного університету було проведено Міждисциплінарний науково-методологічний семінар «Гендерні дослідження: від теорії до практики». Тези виступів учасників семінару оприлюднені в науковому журналі «Гендерна парадигма освітнього простору». Оргкомітет семінару узагальнив його висновки та оформив їх у вигляді пропозиції до робочої групи №6 «Гендерна просвіта» в рамках Громадської ради з ґендерних питань при МФО «Рівні можливості» у Верховній Раді України.
В якості пропозиції було запропоновано введення в систему освіти підготовки фахівців із питань ґендерної рівності та недискримінації в освіті. Але, перш за все, необхідно затвердити Кабінетом Міністрів України «Стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти «Освіта: ґендерний вимір – 2021». Схвалення Стратегії вже відбулося.
Тому, створення професійного напрямку підготовки фахівців з забезпечення рівних прав і можливостей людини – виклик часу для закладів вищої освіти України, який потребує комплексного вирішування цієї проблеми.
Стаття в авторській редакції. 2018р.
