ЗАПОРIЗЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ                       

ҐЕНДЕРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ  ЯК КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ


ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ: ДОСВІД І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ                                                                                                        11 травня 2018 року 
  


 Доцент кафедры педагогики и психологии образовательной деятельности. 
Руководитель Центра ґендерного образования факультета социальной педагогики и психологии -

Татьяна Голованова  

Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of Educational Activities. Head of the Center for Gender Education of the Faculty of Social Pedagogy and Psychology -

Tatyana Golovanova

Доцент кафедри педагогіки і психології освітньої діяльності. Керівник Центру ґендерної освіти факультету соціальної педагогіки та психології -

Тетяна Голованова

 
Актуальність дослідження
 обумовлена об’єктивною потребою українського суспільства в інноваційних перетвореннях у національній системі вищої освіти в контексті подолання будь-яких форм дискримінації особистості за ознакою статі. Ця проблема привертає увагу і політиків, і науковців, оскільки склалась об’єктивна суперечність між вимогами до якостей фахівців та існуючим стилем стереотипного мислення щодо впровадження ґендерного знання в державні стандарти вищої освіти. 

В дослідженнях обґрунтована ґендерна компетенція педагога (І.Мунтян, 2005; В.Ковтун, 2011); 

досліджено теоретико-методологічні засади ґендерної освіти та виховання учнівської молоді (Т. Дороніна, 2011);

висвітлено, напрями роботи ЗВО з формування ґендерно-чутливого середовища та ґендерно-відповідальної поведінки (Н. Світайло, 2013); 

розглянуто психологічні умови формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (О. Бондарчук, О. Нежинська, 2014); 

виявлено та обґрунтовано умови, що забезпечують впровадження ґендерних підходів у систему післядипломної педагогічної освіти (Л. Юда, 2015). 

Результати теоретичних досліджень і освітньої практики засвідчують, що незважаючи на достатнє вивчення питань формування ґендерної рівності в освіті, досі не затверджена спеціалізація 

«Формування ґендерної компетентності магістрів освітніх, педагогічних наук».

Мета нашого дослідження: 

актуалізувати питання формування ґендерної компетентності магістрів освітніх, педагогічних наук як комплексної проблеми у процесі підготовки майбутніх педагогів вищої школи. З цього приводу нами були висловлені міркування, які дають змогу зрозуміти деякі чинники, що актуалізують проблему. Це, перш за все, інтегрування України в європейську спільноту та європейський освітній простір. 

На конференції у Бергені (Берген, 2005) Україну було прийнято повноправним членом Болонської співдружності. Реалізація компетентнісного підходу стала провідним напрямом модернізації вищої освіти у контексті Болонського процесу та міжнародного Проекту Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING). 

Сьогодні особливо актуальним є забезпечення якості освіти. Але формування особистості фахівця потребує розглядати якість вищої освіти з позицій не лише нормативних положень, а й людської гідності викладача вищої школи. Людську гідність неможливо розглядати без поваги до ґендерного чинника, ґендерної справедливості, ґендерної ідентичності людини, недискримінації та ненасильства у відношенні до людини. 

По-друге, не зважаючи на те, що ґендерна ідентичність здобувачів вищої освіти вже сформована, в процесі професійного навчання відбувається вторинна соціалізація, суттєвий моментом соціалізації особистості є розвиток соціальної активності особистості. 

Залежно від того, яким змістом наповнені навчальні програми, які форми викладання використовуються в процесі професійної підготовки, які рефлексії мають викладачі з приводу того, що вони викладають, яким чином вони це викладають, з якою метою йдеться це викладання, залежить вплив на формування соціальної активності особистості та актуалізує проблему формування ґендерних компетентностей магістрів – педагогів вищої школи, студентів. 

Діяльність викладачів Запорізького національного університету, центру Гендерної освіти в напрямку ґендерної рівності спрямована перш за все на створення програм курсів з ґендерної проблематики та на просвітницьку діяльність у соціальному партнерстві з громадськими організаціями та владою. 

Але ґендерна освіта сьогодні – це не лише запровадження навчальних курсів та проведення просвітницької діяльності з ґендерної проблематики. 

Новим Законом України «Про освіту» передбачена норма про обов'язковість здобуття учнями ґендерної компетентності – здатності усвідомлювати рівні права і можливості. 

15 грудня 20017 року на базі Центру ґендерної освіти Криворізького державного педагогічного університету та Центру ґендерної освіти Запорізького національного університету було проведено Міждисциплінарний науково-методологічний семінар «Гендерні дослідження: від теорії до практики». Тези виступів учасників семінару оприлюднені в науковому журналі «Гендерна парадигма освітнього простору». Оргкомітет семінару узагальнив його висновки та оформив їх у вигляді пропозиції до робочої групи №6 «Гендерна просвіта» в рамках Громадської ради з ґендерних питань при МФО «Рівні можливості» у Верховній Раді України. 

В якості пропозиції було запропоновано введення в систему освіти підготовки фахівців із питань ґендерної рівності та недискримінації в освіті. Але, перш за все, необхідно затвердити Кабінетом Міністрів України «Стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти «Освіта: ґендерний вимір – 2021». Схвалення Стратегії вже відбулося. 

Тому, створення професійного напрямку підготовки фахівців з забезпечення рівних прав і можливостей людини – виклик часу для закладів вищої освіти України, який потребує комплексного вирішування цієї проблеми.


Стаття в авторській редакції. 2018р.