Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of Educational Activities. Head of the Center for Gender Education of the Faculty of Social Pedagogy and Psychology -
Tatyana Golovanova
Доцент кафедри педагогіки і психології освітньої діяльності. Керівник Центру ґендерної освіти факультету соціальної педагогіки та психології -
Тетяна Голованова
В дослідженнях обґрунтована ґендерна компетенція педагога (І.Мунтян, 2005; В.Ковтун, 2011);
досліджено теоретико-методологічні засади ґендерної освіти та виховання учнівської молоді (Т. Дороніна, 2011);
висвітлено, напрями роботи ЗВО з формування ґендерно-чутливого середовища та ґендерно-відповідальної поведінки (Н. Світайло, 2013);
розглянуто психологічні умови формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (О. Бондарчук, О. Нежинська, 2014);
виявлено та обґрунтовано умови, що забезпечують впровадження ґендерних підходів у систему післядипломної педагогічної освіти (Л. Юда, 2015).
Результати теоретичних досліджень і освітньої практики засвідчують, що незважаючи на достатнє вивчення питань формування ґендерної рівності в освіті, досі не затверджена спеціалізація
«Формування ґендерної компетентності магістрів освітніх, педагогічних наук».
актуалізувати питання формування ґендерної компетентності магістрів освітніх, педагогічних наук як комплексної проблеми у процесі підготовки майбутніх педагогів вищої школи. З цього приводу нами були висловлені міркування, які дають змогу зрозуміти деякі чинники, що актуалізують проблему. Це, перш за все, інтегрування України в європейську спільноту та європейський освітній простір.
На конференції у Бергені (Берген, 2005) Україну було прийнято повноправним членом Болонської співдружності. Реалізація компетентнісного підходу стала провідним напрямом модернізації вищої освіти у контексті Болонського процесу та міжнародного Проекту Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING).
Сьогодні особливо актуальним є забезпечення якості освіти. Але формування особистості фахівця потребує розглядати якість вищої освіти з позицій не лише нормативних положень, а й людської гідності викладача вищої школи. Людську гідність неможливо розглядати без поваги до ґендерного чинника, ґендерної справедливості, ґендерної ідентичності людини, недискримінації та ненасильства у відношенні до людини.
По-друге, не зважаючи на те, що ґендерна ідентичність здобувачів вищої освіти вже сформована, в процесі професійного навчання відбувається вторинна соціалізація, суттєвий моментом соціалізації особистості є розвиток соціальної активності особистості.
Залежно від того, яким змістом наповнені навчальні програми, які форми викладання використовуються в процесі професійної підготовки, які рефлексії мають викладачі з приводу того, що вони викладають, яким чином вони це викладають, з якою метою йдеться це викладання, залежить вплив на формування соціальної активності особистості та актуалізує проблему формування ґендерних компетентностей магістрів – педагогів вищої школи, студентів.
Діяльність викладачів Запорізького національного університету, центру Гендерної освіти в напрямку ґендерної рівності спрямована перш за все на створення програм курсів з ґендерної проблематики та на просвітницьку діяльність у соціальному партнерстві з громадськими організаціями та владою.
Але ґендерна освіта сьогодні – це не лише запровадження навчальних курсів та проведення просвітницької діяльності з ґендерної проблематики.
Новим Законом України «Про освіту» передбачена норма про обов'язковість здобуття учнями ґендерної компетентності – здатності усвідомлювати рівні права і можливості.
15 грудня 20017 року на базі Центру ґендерної освіти Криворізького державного педагогічного університету та Центру ґендерної освіти Запорізького національного університету було проведено Міждисциплінарний науково-методологічний семінар «Гендерні дослідження: від теорії до практики». Тези виступів учасників семінару оприлюднені в науковому журналі «Гендерна парадигма освітнього простору». Оргкомітет семінару узагальнив його висновки та оформив їх у вигляді пропозиції до робочої групи №6 «Гендерна просвіта» в рамках Громадської ради з ґендерних питань при МФО «Рівні можливості» у Верховній Раді України.
В якості пропозиції було запропоновано введення в систему освіти підготовки фахівців із питань ґендерної рівності та недискримінації в освіті. Але, перш за все, необхідно затвердити Кабінетом Міністрів України «Стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти «Освіта: ґендерний вимір – 2021». Схвалення Стратегії вже відбулося.
Тому, створення професійного напрямку підготовки фахівців з забезпечення рівних прав і можливостей людини – виклик часу для закладів вищої освіти України, який потребує комплексного вирішування цієї проблеми.
Стаття в авторській редакції. 2018р.